Ніхто не очікував, що черговий карантин із сезонного перетвориться на загальнодержавний. Як ізоляцію та дистанційне навчання переживали педагоги? Проєкт Прошколу провів опитування, і 1400 викладачів поділилися своїм досвідом та описали психологічний стан на карантині.

Один у полі не воїн

Звісно, українські школи не були готові до переходу в онлайн. І більшості закладів бракувало техніки, інтернету і досвіду. Понад половина викладачів користувалися вдома своїми ноутбуками, комп’ютерами чи планшетами. Адже забезпечити всіх ґаджетами школам поки що не під силу. Однак 73% опитуваних запевнили, що керівництво їх підтримувало, намагалося надати всю посильну поміч та йшли на зустріч, аби зберегти ефективність навчання.

«Ніхто з нас не був готовий до такого тривалого карантину. Ми всі мали пристосовуватися, і в таких умовах комунікація стала нашим головним помічником. Налагодити всі канали зв’язку, бути в курсі справ, підтримувати колег та знаходити спільні рішення — було для нас головним» — Олександр, директор київської школи.

Від стресу до мотивації

Щодо психологічного стану вчителів, думки опитуваних розділилися майже порівну: частина окреслила свій настрій як позитивний, інша ж визначила його зі знаком мінус. Наприклад, 30% педагогів описали свій стан як оптимістичний, 25% — як мотиваційний, а от 24% — тривожний та 16% — стресовий.

Окрім того, 92% учителів відповіли, що працювати вдома їм значно важче, не зважаючи на вільніший графік. А кожен десятий педагог відмітив, що його робота розтягнулася на 12, а то й 14 годин. І через це з’явилося відчуття постійної перевтоми.

У коментарях до опитування 7% учителів згадали, що їх зір значно погіршився під час карантину через постійну роботу з ґаджетами. У соціальних мережах Прошколу ці цифри викликали хвилю реакцій. Як виявилося, кількість учителів, які відчули погіршення зору, значно більша. Однак саме опитування не стосувалося фізичного стану вчителів, тому назвати реальну кількість педагогів, які дійсно відчули зміни здоров’я, поки немає змоги:

«Це точно не 7%, мої колеги та я усі одноголосно скаржимося на поганий зір, це почалося одразу після карантину».

«Які 7%? Та це всі 93% — навантаження збільшилося, техніка погана, а напруга на очі величезна, мені довелося змінити окуляри!»

«Погоджуюся про зір, я навіть відчула, як почала боліти голова через це».

Найбільша проблема — брак комунікації з дітьми

Як виявилося, 59% учителів щодня проводили від 3-х до 6-ти уроків. Але слухали їх в 47% — до 10 учнів. І хоча кожен третій викладач знімав свої відеопояснення та лекції, далеко не всі діти мали змогу або хотіли їх дивитися.

«На жаль, багато хто сприйняв карантин, як канікули, і це лише нагадало нам, що найголовніше завдання школи — навчити дітей вчитися, а ми поки що це провалили», — Ольга, класний керівник районної школи.

У результаті опитування 44% учителів поскаржилися, що їм не вдається залучити до дистанційного навчання всіх дітей. І це при тому, що 22% ще й не могли проконтролювати успіхи учнів. Адже часто оцінки дітей на карантині виявлялися вищими, ніж під час навчання в школі офлайн. І перевірити чесність виконання домашніх завдань та робіт було непросто. 74% учителів наголосили, що їм бракувало комунікації з дітьми та батьками.

Однак, попри всі стресові ситуації, кожен другий педагог підкреслював, що карантин став часом можливостей та саморозвитку. І вони налаштовані досить оптимістично, хоча і почуваються втомленими.

Безкоштовна консультація Про школу готує нове опитування та спробує дослідити, як вчителі пристосовувалися до умов карантину й браку технологій.

Освіта.ua
12.06.2020

Інститут модернізації змісту освіти рекомендує українським школам провести заходи, присвячені Міжнародному Дню рідної мови, який відзначатиметься 21 лютого. Відповідний лист направлений на адреси ректорів обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти.

В Інституті модернізації змісту освіти наголошують, що Українська держава прагне створити належні умови для задоволення освітніх потреб представників усіх етносів з метою збереження власної етнічної самобутності.

Виходячи з цього, у ІМЗО рекомендують організувати та провести у школах зустрічі з письменниками, творчі диспути, фестивалі, мовні конкурси, книжкові виставки, літературні подорожі, презентації, круглі столи або тематичні уроки.

Окрім того, школи можуть долучитись до написання диктантів національної єдності.

«Запрошуємо всіх бажаючих у рамках відзначення Міжнародного дня рідної мови до написання диктантів національної єдності українською мовою, мовами корінних народів і національних меншин», - йдеться у листі ІМЗО.

Інститутом надано тексти двох диктантів для шкіл, які виявлять бажання приєднатись до ініціативи.

ТЕКСТИ ДИКТАНТІВ

Osvita.ua

Міністр освіти і науки Ганна Новосад висловила переконання, що до шкільного курсу з української літератури мають бути включені твори сучасних письменників. Про це вона сказала в інтерв'ю Цензор.нет, відповідаючи на запитання щодо наявності у шкільній програмі депресивних і нудних творів.

За словами Ганни Новосад, Міністерство освіти буде переглядати державні стандарти базової та старшої школи.

«Безперечно, це матиме свій вплив… Буде два нові стандарти, відповідно до яких будуть формуватися освітні програми, навчальні плани. І, безперечно, це також торкнеться літератури. Я вважаю, що в українську літературу мають входити більше сучасних письменників. Ми маємо відійти від традиції страждань всього українського народу, які ми транслюємо нашим дітям через українську літературу. Таким чином утверджуючи хибну тезу про те, що українці – це нація, яка приречена на страждання, сльози», - наголосила міністр.

Також вона зазначила, що необхідно транслювати інші дискурси і патерни через літерату

Дивіться відео "Друк табелів та додатків до документів про освіту"

Міністерство освіти і науки отримало висновки антидискримінаційної експертизи курсу «Основи сім’ї», який використовується як предмет за вибором у 10-11 класах.

За інформацією відомства, 5 незалежних експертних висновків наразі вивчає юридичний департамент МОН.

Антидискримінаційна експертиза курсу за вибором «Основи сім’ї» проводилась за ініціативи групи батьків.

На думку батьків, окремі положення та цитати цього курсу видаються такими, що суперечать чинному законодавству та Конституції України.

У Міністерстві освіти повідомляють, що оскільки чинне освітнє законодавство не передбачає антидискримінаційної експертизи навчальних матеріалів, які використовуються за вибором у варіативній складовій, для експертної оцінки були залучені зовнішні експерти.

«Протягом двох місяців вони незалежно один від одного аналізували на предмет відповідності чинному законодавству та освітній політиці навчальні матеріали курсу «Основи сім’ї» для 10-11 класів авторства А. Й. Буковинського», - зазначили у Міністерстві освіти.

Наразі 5 експертних висновків передано на розгляд до юридичного департаменту МОН. Після розгляду юристами міністерства всі матеріали будуть представлені міністру освіти і науки для прийняття подальших рішень.

Освіта.ua
15.11.2019

В проекті Державного бюджету передбачені кошти, які дозволять усім без виключення регіонам країни виплачувати вчителям надбавку за престижність у розмірі 30%. Про це, під час презентації проекту Державного бюджету - 2020, повідомила міністр освіти і науки Ганна Новосад.

За словами міністра, що цього року в освітній субвенції вперше закладені кошти на вирішення дуже важливої проблеми, яка супроводжувала попередні уряди - це виплата заробітних плат учителям з розрахунку старого контингенту.

«Що це означає дуже простими словами. Ми платили заробітну плату за кількістю дітей, яка значно менша від реалістичної. А насправді це означає, що ми просто не доплачували останні 4 роки заробітну плату вчителям. Ми нарешті цю проблему виправляємо і додаємо 2,2 млрд для того, щоб враховувати ту кількість учнів, яка є реалістичною. На сьогодні це дозволить усім без виключення регіонам виплачувати повну надбавку за престижність у розмірі 30%, а не гратися надбавками, як це люблять робити на місцях», — підкреслила Ганна Новосад.

Тільки ТОП-новини у нашому Telegram-каналі.

Підписуйтесь на наш канал Освіта.ua.

              Ігор Лікарчук: роздуми про сертифікацію

Педагогічний колектив комунального заклдау готується до таких педагогічних заходів:

 1. Педагогічна рада № 5 - 28.03.2018 р. об 11.00 год.

Тема: Про вплив інноваційних технологій і методик навчання на рівень навчальних досягнень учнів і вихованців, підсилення мотивації навчання 

Порядок денний:

2. «Від  атестації до атестації» Творчі звіти вчителів, що атестуються (Древаль М.Т., Дроботенко О.М., Желєзняк Л.Д., Колесник Л.Ф., Кугут О.В.)

3. Про завершення 2017/2018 навчального року  та проведення ДПА в 4,9 класах, ЗНО в 11 класі.

2. Педагогічний профспілкоіий конкурс «Надія-2018», художньої самодіяльності молодих спеціалістів.

3. Районний  педагогічний профспілковий фестиваль - конкурс художньої самодіяльності «Чисті роси» 

4. Районна педагогічна конференція - 30.03.2018 року

5.Панорама методичних ідей і технологій – 2018  «На шляху до Нової української школи» в освітніх закладах Татарбунарського району. 

Учасники Панорами -  методисти та вихователі старших груп закладів дошкільної освіти, заступники  директора по навчально-виховній роботі, педагоги початкової школи,  які в 2018 та 2019 роках працюватимуть у 1-их класах у структурі 12-річної освіти, педагоги та асистенти педагогів інклюзивних класів, практичні психологи та соціальні педагоги закладів загальної середньої освіти.

Місце проведення: на  місцях – у закладах дошкільної та загальної середньої освіти відповідно до поданих заявок і програм у період з 01.03.2018 р. по 30.04.2018 р. у режимі відкритих студій технопарку з інновацій в управлінській та педагогічній діяльності. За графіком в комунальному закладі "Дивізійська ЗОШ І-ІІІ ступенів" Панорама  проводиться  12 квітня 2018 року.

Державний стандарт початкової освіти , затверджений 

постановою Кабінету Міністрів України 
від 21 лютого 2018 р. № 87

                                     Про затвердження Державного стандарту початкової освіти

Відповідно до частини першої статті 31 Закону України “Про загальну середню освіту” Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Державний стандарт початкової освіти, що додається.

Установити, що Державний стандарт застосовується з 1 вересня 2018 р. для учнів, які навчаються за програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти.

2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. № 462 “Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти” (Офіційний вісник України, 2011 р., № 33, ст. 1378).

3. Міністерству освіти і науки вжити заходів для своєчасного розроблення та затвердження типових освітніх програм для учнів закладів загальної середньої освіти з метою забезпечення впровадження Державного стандарту, затвердженого цією постановою.

4. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування, крім пункту 2, який набирає чинності з 1 вересня 2021 року.

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ 
початкової освіти

1. Цей Державний стандарт визначає вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувачів освіти (додаток 1), загальний обсяг їх навчального навантаження у базовому навчальному плані початкової освіти (додаток 2) та форму державної атестації.

2. У цьому Державному стандарті терміни вживаються у такому значенні:

1) здобувач освіти - здобувач освіти на першому рівні повної загальної середньої освіти;

2) початкова освіта - перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному у Законах України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, інших нормативно-правових актах.

3. Цей Державний стандарт є основою для розроблення закладами загальної середньої освіти освітніх програм. Освітні програми, що розробляються на основі типових освітніх програм, не потребують окремого затвердження Державною службою якості освіти.

4. Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості.

5. Початкова освіта має такі цикли, як 1-2 і 3-4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

6. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

7. До ключових компетентностей належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень. 

                                                                                                                          Читати далі  -  Державний стандарт початкової освіти  

      Міністерство освіти і науки надало лист-роз’яснення щодо виконання деяких норм нещодавно ухваленого Закону «Про освіту». Детальніше з ним можна ознайомитися за посиланням.

У роз’ясненні йдеться про:

• термінологічні зміни (зокрема, у всіх відповідних документах варто замість терміна «загальноосвітній навчальний заклад» використовувати «заклад загальної середньої освіти», а термін «навчально-виховний процес» замінити терміном «освітній процес»);
• переоформлення установчих документів закладів освіти згідно з новим Законом протягом наступних п’яти років;
• прозорість та інформаційну відкритість закладу освіти (з 28 вересня 2017 року всі заклади освіти зобов’язані оприлюднювати всю зазначену в статті 30 Закону інформацію та документи на своїх веб-сайтах або веб-сайтах своїх засновників);
• систему забезпечення якості освіти (функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти забезпечує керівник закладу освіти в межах наданих йому Законом повноважень. Будь-яких перехідних положень, які відтерміновують запровадження в закладах освіти внутрішньої системи забезпечення якості освіти, Закон не містить, що вимагає від кожного керівника закладу освіти вже зараз організовувати розбудову такої системи. Важливою складовою внутрішньої системи забезпечення якості освіти є також академічна доброчесність, і частини 7 і 8 статті 42 Закону вже дозволяють закладам освіти своїми внутрішніми положеннями визначити конкретні види академічної відповідальності учасників освітнього процесу за конкретні порушення академічної доброчесності, а також затвердити порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності);
• доступ до якісної освіти дітей з особливими освітніми потребами(у разі звернення особи з особливими освітніми потребами або її батьків інклюзивна та/або спеціальна група або клас утворюється в обов’язковому порядку);
• ліцензування освітньої діяльності закладів освіти (відповідно до Закону «державні і комунальні заклади системи дошкільної і загальної середньої освіти, що діють на день набрання чинності цим Законом, отримують ліцензію без проходження процедури ліцензування. Заклади освіти всіх форм власності, що створюються після набрання чинності цим Законом, ліцензуються на загальних засадах»);
• атестацію закладів освіти (атестація закладів освіти вже не належить до повноважень відповідних місцевих органів управління і не існує як форма державного нагляду (контролю) чи інструмент забезпечення якості освіти. Відповідно, проведення атестації є безпідставним і правових наслідків її проведення немає. Разом з тим, у системі загальної середньої освіти буде запроваджено інший плановий захід державного нагляду – інституційний аудит, зміст та особливості проведення якого визначені статтею 45 Закону України «Про освіту»);
• управління закладом освіти;
• обрання керівника закладу загальної середньої освіти (у МОН зазначають, що конкурс директорів має проводитись для посад, що стали вакантними після набрання чинності новим Законом. Тобто звільняти директорів, які зараз працюють, та набирати нових ніхто не буде);
• призначення працівників закладів загальної середньої освіти (всі питання прийняття та звільнення з роботи працівників, а також усі інші питання, що витікають з трудових відносин, вирішує керівник закладу освіти відповідно до трудового законодавства).

           Тест “Як добре ви знаєте закон “Про освіту”   -  тут 

Лілія Гриневич: Академія педнаук втратила монополію на розробку навчальних програм, до процесу має долучитися відповідальне вчительство

    13 лютого починається обговорення програм базової школи на платформі EdEra, і вчителі-практики повинні стати головною групою, що пропонуватиме зміни.  Про це розказала Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час свого виступу на подіумній дискусії “Агенти змін Нової української школи. Хто вони?» на (не)конференції міні-EdCamp «Прогресивні зміни в початковій школі», що проходила сьогодні, 11 лютого 2017 року, у Києві.

           Читати далі ... 

                                    Щоб протистояти інформаційному впливу, треба володіти критичним мисленням та медіаграмотністю.

          В.Громовий: вчителів треба захищати від пропаганди

                          Міністр освіти і науки висловила переконання,

                        що діти мають право на вибір предметів

Сьогоднішня система дає знання на папері, - міністр

Сьогоднішня система дає учневі більше можливостей і знань лише на папері. Про це сказала міністр освіти Лілія Гриневич під час презентації концепції інтегрованого курсу «Історія України у світовому контексті» для 10-11 класів.

За її словами, нині головне завдання полягає в трансформації української школи від школи, яка переважно начиняє дитину знаннями, до школи компетентностей, які включають знання, уміння їх застосовувати, а також цінності і вироблення певного ставлення на їх основі.

«Величезна кількість інформації, зокрема, сфальсифікованої, сьогодні виливається на дітей, і вона потребує переосмислення та критичної оцінки з певної ціннісної платформи. Безсумнівно, «Історія» як предмет надзвичайно важлива для побудови такої платформи», – зауважила Гриневич.

Вона також зупинилась на питанні інтеграції предметів «Всесвітня історія» та «Історія України».

«Сьогоднішня система дає учневі більше можливостей і знань лише на папері. Натомість, в підсумку школярі мають величезну прогалину в освіті. Адже дитина у старших класах все одно обирає профіль й витрачає час на курси та репетиторів, пропускаючи інші предмети, замість того, щоб у школі вивчати профільні та інші предмети на необхідному рівні», - підкреслила міністр освіти.

Гриневич також висловила переконання, що діти мають право на вибір предметів.

«Якщо ми їм цей вибір не забезпечимо, ми залишимо їх перед викликом із 20 навчальних предметів. Як цю проблему вирішують у провідних країнах світу? Дитині дають обрати свій профіль, а те, що їй потрібно для гармонізованого розвитку і цілісного світогляду, включають в інтегровані курси. І ми теж хочемо якомога швидше ухвалити рішення щодо прочитання інтегрованого курсу «Історія» для тих, хто обрав, наприклад, природничо-математичні профілі. Так є значно більше шансів, що в них після школи залишаться реальні знання з цього предмета», – зазначила Лілія Гриневич.

На думку міністра, такий підхід стане шляхом до успішнішого формування громадянської компетентності та національної ідентичності у старшокласників.

Освіта.ua
08.02.2017

НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА

Концептуальні засади реформування середньої школи

         Розширилося інтелектуальне та організаційне ядро освітньої реформи – завдяки десяткам і сотням людей, які жваво відгукнулися на запрошення до діалогу.
           Спільною працею ми окреслили контури майбутньої української школи.
           Наступний крок – прийняття нового базового Закону “Про освіту”. Далі – впровадження.
        Ці дні дуже важливі, бо інституційний фундамент для впровадження реформи варто формувати вже зараз. Образ майбутнього слід наповнювати змістом. Маємо створити нові механізми, правила, процедури, нову культуру управління й співпраці.
           Разом побудуємо європейське суспільство – суспільство  освіченого загалу, високої культури і рівних можливостей.  

                                                                                                                                        Лілія Гриневич, міністр освіти і науки України 

МЕТА НОВОЇ ШКОЛИ  

       ПОТУЖНУ ДЕРЖАВУ І КОНКУРЕНТНУ ЕКОНОМІКУ ЗАБЕЗПЕЧИТЬ ЗГУРТОВАНА СПІЛЬНОТА ТВОРЧИХ ЛЮДЕЙ, ВІДПОВІДАЛЬНИХ ГРОМАДЯН, АКТИВНИХ І ПІДПРИЄМЛИВИХ. САМЕ ТАКИХ ПОВИННА ГОТУВАТИ СЕРЕДНЯ ШКОЛА УКРАЇНИ.
            Центральне місце в системі освіти належить середній школі. На відміну від університету, в школі ще можна вирівняти дисбаланс у розвитку дітей. Світогляд закладається саме в сім’ї  та школі. У школі формується особистість, її громадянська позиція та моральні якості. Тут вирішується, чи людина  захоче і чи зможе навчатися впродовж життя.  

                                                                                         Реформа на десятиріччя:

Третя фаза  -  2023-2029   роки

                                                                                  Перша фаза -  2016-2018 роки

• Перегляд навчальних планів і програм з метою розвантаження та запровадження компетентнісного та антидискримінаційного підходу в початковій школі.
• Пілотний етап створення опорних шкіл базового рівня у сільській місцевості. Має бути утворено 100– 150 шкіл і відпрацьовано взаємодію із громадами та початковими школами.
• Прийняття нового Закону України «Про освіту».
• Розроблення плану дій із запровадження Нової української школи.Розроблення і затвердження стандартів початкової освіти на компетентнісній основі.
• Розроблення нового Закону «Про загальну середню освіту».
• Створення системи освітньої статистики і освітньої аналітики.
• Забезпечення різноманітності форм здобуття початкової освіти.
• Початок роботи початкової школи за новими освітніми стандартами на компетентнісній основі (передбачено проектом Закону України «Про освіту») – 2018 рік 

                                                                                  Друга фаза -  2019-2023 роки

• Розроблення і затвердження стандартів базової середньої освіти на компетентнісній основі – 2019 рік.
• Інвентаризація мережі шкіл та закладів професійної освіти  для проектування мережі закладів ІІІ-рівня (профільної школи).
• Забезпечення якісного вивчення іноземних мов у старшій школі  відповідно до Стратегії сталого розвитку «Україна-2020».
• Формування мережі опорних шкіл базового рівня.
• Початок роботи базової школи за новими освітніми стандартами  на компетентнісній основі (передбачено проектом Закону України «Про освіту») – 2022 рік.

                                                                                  Третя  фаза -  2024-2029 роки

• Розроблення і затвердження стандартів профільної середньої освіти на компетентнісній основі – 2023 рік.
• Формування мережі закладів ІІІ-рівня (профільної школи) – не пізніше 2025 року.
• Створення системи незалежного оцінювання професійних кваліфікацій випускників професійного профілю старшої школи.
• Початок роботи профільної школи за новими освітніми
• стандартами на компетентнісній основі (передбачено проектом Закону України «Про освіту») – не пізніше 2027 року.)
• Перший дванадцятий клас Нової школи – не пізніше 2029 року.

Повністю читайте  Концепцію Нової української школи