В КЗ "Дивізійська ЗОШ І-ІІІ ступенів" вчитель зарубіжної літератури та християнської етики Гордієнко Л.Г. провела для учнів екскурсію у шкільному краєзнавчо - етнографічному музеї та ознайомила дітей з перебігом подій у далекому 1924 році.

12 вересня 1924 в селі Миколаївському (Бессарабія, Королівство Румунія) розпочалося повстання, що через три дні перекинулося на Аккерманський повіт. 15 вересня в Татарбунарах селяни проголосили власну владу, яку утримували три дні. Повстання придушене румунськими військами: розстріляно 500 селян, більшість з яких не були причетними до повстання. Однією із причин повстання було незадоволення селян аграрною політикою, яку проводив румунський уряд, зокрема Аграрною реформою 1921 року. Також сприяла повстанню диверсійна діяльність Комінтерну, який інспірував селянський повстанський рух (протягом 1918-24 років відбулося понад 150 повстань).У повстанні брало участь близько 6 тисяч осіб, очолив повстання ревком на чолі з Андрієм Клюшниковим. Слабоозброєні повстанці не могли протистояти румунській армії. Повстання не підтримали молдавські селяни і німецькі колоністи. До кінця тижневих боїв загинуло більше 3000 повстанців, сотні були заарештовані. Нерідко румуни хапали простих селян у зоні повстання, багато з них були вбиті без суду та слідчих дій. В загальному жертвами терору стали більш 5 тис. чоловік. А ті хто вижив, підлягали суду – процесу «п’ятисот». Засідання проводились при закритих дверях в Кишиневі. Однак про це дізналась світова громадськість, яка була обурена несправедливим судилищем.
В 1949 році на місці братської могили повстанців був встановлений пам’ятний знак та закладено парк. Перший пам’ятник учасникам Татарбунарського повстання був відкритий в 1956 році, а у вересні 1974 року, до 50-річчя події героям Татарбунарського повстання, був встановлений новий пам’ятник та меморіал.