ПОРАДИ ЛОГОПЕДА:
3 трав. 2021
Для батьків часто незрозуміло, чому у одного і того ж вчителя одні діти навчаються добре, а інші ніяк не можуть засвоїти матеріал і їх шкільний шлях виявляється тернистим і тяжким. При цьому батьків особливо дивує те, що в дошкільному віці їх дитина, здавалось би, розвивалась абсолютно нормально і була «такою, як усі». Причини невдач вони починають шукати, насамперед, у школі, системі навчання, упередженому або байдужому ставленні вчителя. Але найчастіше причиною шкільних проблем дитини є її недостатній мовленнєвий розвиток. Це може виявлятися у дефектах звуковимови, обмеженості словникового запасу, невмінні граматично правильно узгоджувати слова в реченні. В цілому мова дитини при цьому достатньо зрозуміла і не викликає у неї труднощів при спілкуванні. З цієї причини в дошкільному віці невеликі відхилення у мовленнєвому розвитку дитини, як правило, не турбують батьків, поки на них не зверне увагу логопед.
Та справа різко змінюється з початком шкільного навчання, коли до мови дітей, які стали учнями, починають пред’являтися високі вимоги. Всі діти з відставанням (хай навіть не великим) у мовленнєвому розвитку якось зразу «висвічуються» вже на самих перших етапах навчання їх читанню та письму. Більшість з них з великими труднощами оволодівають складними процесами, а в подальшому читають і пишуть з великою кількістю специфічних помилок (пропуски чи заміна букв і складів, недочитування або недописування слів, переставляння частин слова), які не вдається усунути звичайними шкільними методами. Такі недоліки читання і письма називаються відповідно дислексією і дисграфією. В окремих випадках необхідна спеціальна логопедична робота, в інших – дитині можуть допомогти самі батьки і вчителі.
Велику роль у підготовці до оволодіння письмом відіграє підготовка руки. Виховується орієнтація в просторі, координація рухів пальців рук. Розвиток дрібної моторики пальців рук (пірамідка, будинок, намисто, мозаїка), малювання, безвідривне письмо.
Доречні такі ігри на розвиток орієнтування в просторі: «Знайди такий же малюнок», «Чого не стало?», «Чим відрізняється?», «Чарівна торбинка», «Склади із частин».
Дуже важливо навчати дитину правильно чути звуки. Обов'язково треба дотримуватись послідовності в роботі: поступово переходити від простого до складного:
1.Розрізнення нємовленнєвих звуків.
2.Розрізнення однакових слів ,фраз, звукокомплексів і звуків по висоті, силі і тембру голосу.
3.Розрізнення слів, близьких за звуковим складом.
4.Диференціація складів, фонем.
5.Розвиток навичок елементарного звукового аналізу.
При підготовці матеріалу використані інтернет-ресурси