11 лютого - Міжнародний день жінок і дівчат у науці
11 лют. 2023
Щорічно в усьому світі 11 лютого відзначається молоде, але важливе свято - Міжнародний день жінок і дівчат у науці (International Day of Women and Girls in Science). Наука не має Батьківщини, але не буває без Батьківщини вченого, і те значення, що його праці можуть мати у світі, він повинен віддавати своїй Батьківщині.
Луї Пастер
Щорічно в усьому світі 11 лютого відзначається молоде, але важливе свято - Міжнародний день жінок і дівчат у науці (International Day of Women and Girls in Science).
Цей день був проголошений резолюцією 70-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН від 22.12.2015р. з метою забезпечення повного і рівного доступу до науки для жінок і дівчат і їх участі в ній. Він повинен нагадувати всім нам про те, що жінки грають важливу роль у науковому і технологічному співтоваристві, а також заохочувати жінок і дівчат до участі в науці. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш наголосив з цього приводу: "Давайте домагатися того, щоб кожна дівчинка, де б вона не знаходилася, мала можливість реалізовувати свої мрії, досягати розквіту сил і вносити свій вклад в забезпечення сталого майбутнього для всього людства".
За даними Інституту статистики ЮНЕСКО, лише 30% науковців в усьому світі – жінки.Але гендерні програми останніх років роблять свою справу: все більше молодих жінок обирають для себе технічні спеціальності і шлях в науці, про розробки жінок-вчених почали розповідати в усьому світі.
Україна належить до країн із високим рівнем участі жінок в наукових дослідженнях і розробках. За даними ЮНЕСКО серед вчених-дослідників українських наукових установ жінки складають близько 46%.
Цікаво, що у 2018 році запроваджена українська премія, яка є частиною глобальної Програми L’ORÉAL-ЮНЕСКО «Для жінок у науці». Вона створена для молодих жінок, які професійно займаються науковими дослідженнями у галузі STEM (наука, технології, інжиніринг, математика) та заохочення їх до розвитку української науки.
Видавництво «Видавництво» цікавезну книжку «Це зробила вона», яка відразу стала справжньою родзинкою.
Ця яскрава ілюстрована книжка знайомить читачів з видатними жінками, які стали частиною історії України. Кожен із 50 розворотів розповідає одну історію – ілюстрацію та біографію про пов’язаних з Україною видатних жінок, які залишили слід у історії країни. Ми ж вирішили розказати вам про видатних українок, які змінили і продовжують змінювати світ науки. Їхні історії захоплюють, їхній внесок вражає, їх приклад надихає.
Антоніна Прихотько, фізикиня. Науковиця вивчала, як вирощувати неметалічні кристали та винайшла власні способи їх дослідження. Її дослідження дали змогу створити нові кріогенні прилади, за допомогою яких успішно проведено багато онкологічних операцій.
Елен Спарроу, біологиня. Мріяла стати лікарем. Але невдовзі зрозуміла, що її покликання – це боротьба з інфекційними хворобами. ЇЇ називали «королевою мікроскопу» за те, що завиграшки могла розрізнити дуже подібні мікроорганізми. Написала 103 наукові праці про інфекційні хвороби й винайшла кілька вакцин.
Катерина Ющенко, програмістка. Саме Катерині Ющенко належить ідея Адресної мови програмування. Адресна мова стала прототипом інших алгоритмічних мов, які фактично започаткували нинішні комп’ютерні технології. Науковиця стала першою в СРСР докторкою фізико-математичних наук у галузі програмування. Розробили алгоритми й програми для вирішення завдань у галузі космічних польотів і ракетної техніки.
Наталія Полонська-Василенко, історикиня. Все життя займалася дослідженням історії та археології України, просувала ідею самостійності та безперервності українського процесу. Авторка майже 200 наукових праць, присвячених історії Запоріжжя та Південної України, які залишаються актуальними й досі.
Марина В'язовська, математикиня. Науковиця, яка отримала одну найпрестижніших світових нагород з математики - Премію Салема. Українська дослідниця розв’язала математичну задачу століть - щодо найщільнішого пакування куль у 8- та 24-вимірних просторах з використанням методів модульних форм. Це відкриття може допомогти виправляти помилки мобільного зв'язку, Інтернету та космічних досліджень. А в 2022 році Марина В'язовська отримала за свої відкриття медаль Філдса і стала другою з жінок, яка отримала цю нагороду за всю 86-річну історію її існування.
Ганна Єльська, біологиня. Ганна Єльська - молекулярна біологиня. Науковиця відкрила явище так званої «функціональної адаптації» транспортної рибонуклеїнової кислоти до синтезу специфічних білків. Вона досліджувала ферментні сенсори в медицині, екологічному моніторингу, біотехнологіях та харчовій промисловості.
Лариса Крушельницька, архелогиня. Загалом Лариса Крушельницька організувала і провела понад півсотні археологічних експедицій. Завдяки її розкопкамдо наукового обігу ввійшли численні нові матеріали про етнокультурні групи, їх життя, ідеологію; влилися численні археологічні експонати. Була директоркою Львівської наукової бібліотеки ім. Василя Стефаника.
Дівчатка, якщо ваше серце лежить до науки – не бійтеся. Йдіть туди сміливо. Адже ніщо не зупинить жінку, яка готова працювати і робити наукові відкриття!
Це зробила вона. Це можете зробити і ви!